ПРОГРАМА ТВОРЧОГО КОНКУРСУ З РИСУНКУ І КОМПОЗИЦІЇ
Рисунок, як навчальна дисципліна, має необмежені можливості для творчого розвитку людини, формування її естетичного смаку і художніх потреб. Рисунок як самостійний вид мистецтва з давніми традиціями і багатовіковою історією є однією з профілюючих дисциплін для підготовки студентів напряму «Будівництво та архітектура» і «Мистецтво».
Процес створення рисунку передбачає встановлення постійного і дуже тонкого візуального і понятійного зв’язку між предметом зображення і тим, хто малює, між усіма елементами натури і малюнку. Ці зв’язки встановлюються знанням усього процесу малювання.
При малюванні з натури малюючий зображує на площині об’ємну фігуру предметів натури. Під час малювання відбувається активний процес пізнання об’єкту зображення, його конструкції, форми та особливо того, як він уявляється в просторі, процес вивчення та засвоєння того, як зобразити цей простір, об’єкт, форму на площі паперу, щоб на зображенні ілюзорно вірно сприймались якості натури, за якою спостерігають.
ЗМІСТ ВСТУПНИХ ВИПРОБУВАНЬ
Мета вступного випробування з рисунку полягає в необхідності перевірити уміння абітурієнта закомпонувати малюнок, передати пропорції його елементів, засобами штрихування передати форму, фактуру, матеріальність постановки, домогтися тональної завершеності.
«Рисунок гіпсового зліпка голови»
На іспиті абітурієнтам пропонується виконати рисунок гіпсового зліпка голови, в якому необхідно визначити його об’ємно-конструктивну побудову в цілому, знайти пропорції основних частин, передати матеріал натури.
Повинно бути виконано окремі стадії рисунку:
- визначення композиції рисунку на аркуші: положення гіпсового зліпка голови у просторі, яке визначене за серединною лінією, нахил, розмір по відношенню до аркуша, пропорції основних частин, співвідношення об’ємно-конструктивних елементів;
- визначення конструктивних точок гіпсового зліпка голови, лінійне порівняння частин ближнього і віддаленого планів, визначення положення натури на горизонтальній площині;
- прорисовування гіпсового зліпка голови з визначенням сорозмірності деталей, перспективна побудова об’єму натури в межах форми, виявлення об’ємного співвідношення деталей;
- передача матеріалу гіпсового зліпка голови.
Лінії побудови зберігаються.
Рисунок виконується на аркуші формату А2, графітними олівцями. Термін виконання – 6 годин.
РОЗПОДІЛ БАЛІВ
за рисунок гіпсового зліпка голови за 100-бальною шкалою оцінки
|
Складові оцінки |
Умови оцінки |
Оцінка в балах |
|
Композиція на аркуші формату А2 |
Оцінюється розміщення елементів рисунку на аркуші з урахуванням розмірів рисунку, відношення до центру аркушу в залежності від ракурсу, щільності графічного зображення |
10 |
|
Виявлення об’єму |
Оцінюється передача за допомогою світлотіні об’єму гіпсового зліпка голови і його частин, співвідношення світлотіньової проробки, передача рефлексів, власних і падаючих тіней |
10-20 |
|
Пропорції і перспективна побудова |
Оцінюється правильність пропорційних співвідношень при побудові об’єму гіпсового зліпка голови з урахування перспективних скорочень |
32-50 |
|
Техніка виконання |
Оцінюється володіння технікою олівцевої графіки, якість нанесення штрихування, прямих ліній, використання тонової графіки для передачі ефектів повітряної перспективи, передача матеріалу натури |
10-20 |
Вступне випробування з композиції має за мету розкриття активних творчих пошуків абітурієнта, творчої фантазії та інтуїтивних здібностей, вміння організувати двовимірний і тривимірний простір, побудувати цілісну та врівноважену композицію, правильно передати пропорції, масштабність і взаємозв’язки основних частин і елементів композиції.
Завдання побудовано на методичних взаємопов’язаних завданнях з компоновки простих геометричних тіл та фігур (лінія, куб, циліндр, призма тощо) за визначеною темою («статична композиція», «динамічна композиція», «просторова композиція», «монолітність» тощо).
Завдання з композиції виконується на аркуші формату А2 олівцями з представленням попереднього ескізування.
Повинні бути виконані наступні стадії завдання з композиції:
- попереднє ескізування в невеликих розмірах (максимальний розмір великої сторони – 8-
- компоновка на аркуші зображення, розмітка загальних форм, вибір лінії горизонту, основних перспективних напрямків;
- прорисовка окремих об’ємів, визначення пропорцій, перспективних скорочень, співвідношення цілого і частин;
- проробка об’ємів в лінійно-конструктивному або світловому стилі з визначенням товщини ліній в залежності від глибини і масштабності зображення.
Завдання з композиції виконується на аркуші ватману формату А2 олівцями. Термін виконання – 4 години.
РОЗПОДІЛ БАЛІВ
за завдання з композиції за 100-бальною шкалою оцінки
|
Складові оцінки |
Умови оцінки |
Оцінка в балах |
|
Організація двовимірного простору. |
Оцінюється розміщення елементів рисунку на аркуші з урахуванням розмірів рисунку, відношення до центру аркушу в залежності від ракурсу, щільності графічного зображення |
5-10 |
|
Організація тривимірного простору |
Оцінюється композиційна ідея організації тривимірного простору з завданих геометричних тіл за заданою темою (динамічна, статична композиція тощо), правильність розміщення елементів композиції на площині, у просторі і по відношенню один до одного з точки зору вираження основної композиційної ідеї |
10-20 |
|
Пропорції і перспективна побудова елементів композиції у просторі |
Оцінюється: - правильність геометричної побудови елементів і всієї композиції в цілому; - правильність перспективної побудови елементів і всієї композиції в цілому у просторі (виявлення і урахування перспективних скорочень) |
32-40 |
|
Пропорції, Співвідношення елементів композиції |
Оцінюється сорозмірність елементів композиції, їх взаємо розташування для вираження оригінальності ідеї композиції |
10-20 |
|
Техніка виконання |
Оцінюється володіння технікою олівцевої графіки, якість нанесення штрихування, прямих ліній, використання тонової графіки для передачі ефектів повітряної перспективи |
5-10 |
ЛІТЕРАТУРА
1. Анісімов Н. Н. «Основи малюнку». – М.: Буд.іздат, 1977 р.
2. Біга Г.В. «Основи образотворчої грамоти». – М.: Просвіта 1980 р.
3. Костірін Н.П. «Учбове малювання». – М.: Просвіта 1984 р.
4. Ковальчук Т.М. «Методичні вказівки до виконання завдань з натури геометричних тіл»ю – ДонДАБА, 1999 р.
5. Шкала образотворчого мистецтва. – М.: Мистецтво, 1965 р.
6. Тихонов С.В., Дем’янов В.Т., Подрезьков В.Б. «Малюнок». - М.: Буд.іздат, 1983 р.
ПРОГРАМА ТВОРЧОГО КОНКУРСУ З ЖУРНАЛІСТИКИ
Творчий конкурс – обов’язкова умова професійного відбору абітурієнтів за напрямом підготовки «Журналістика».
Мета конкурсу – виявити творчо обдарованих абітурієнтів, які мають здібності до журналістської роботи.
Вступники, подаючи документи, визначені Правилами прийому до університету, додають власні творчі роботи (якщо є, то й публікації або матеріали, підготовлені для телебачення чи радіо, рекомендації редакцій). Приймальна комісія бере до уваги і шкільну характеристику, в якій відзначено творчі здібності випускника.
Абітурієнти пишуть письмову роботу на одну із тем, запропонованих приймальною комісією. Письмова робота має виявити творчі здібності вступника, зокрема - його вміння спостерігати, збирати, систематизувати, аналізувати, узагальнювати актуальну інформацію, робити висновки, обирати відповідний стиль оформлення тексту, виражати свої думки чітко, послідовно. Робота має засвідчити знання рідної мови, грамотність.
Підсумки творчого конкурсу визначаються відповідно до норм оцінювання якості творчих робіт з урахуванням наявності та якості публікацій вступника, матеріалів, підготовлених для телебачення чи радіо, рекомендації редакцій.
Після перевірки письмової роботи з абітурієнтом проводиться співбесіда. Питання для співбесіди додаються.
Творчий конкурс серед абітурієнтів відрізняється від іспиту з мови та літератури (твір чи усно). Його особливість полягає у відборі не лише обізнаних, а й творчих особистостей, що мають виявити такі специфічні здібності:
- уміння готувати текст журналістського твору з використанням літературно-художніх засобів, мислити образно, системно, неординарно;
- здатність до аналітичної діяльності в оцінці фактів, подій, явищ;
- уміння спостерігати за навколишнім життям, вирізняти в ньому суттєве, актуальне, значуще для людини, її суспільного життя;
- уміння збирати інформацію з конкретної проблеми (теми);
- навички аналізу та систематизації зібраних фактів, вміння робити висновок;
- комунікабельність і спроможність вести діалог;
- здатність розпізнати в співбесідникові риси особистості й розкрити їх якомога повніше;
- спроможність розрізнити суттєве й другорядне, узагальнити факти;
- уміння знайти творчий хід, що дає змогу оригінально підійти до зібраного матеріалу й поставити проблему оригінально, особистісно, яскраво;
- здібності до образно–логічного, метафоричного осмислення фактів;
- бачення твору в текстовому, звуковому чи візуальному вираженні, спроможність запропонувати синкретичне втілення обраної теми (наприклад, у вигляді сценарію, відеокліпу);
- розуміння специфіки основних жанрів журналістики – повідомлення, інтерв’ю, бесіди (діалогу), репортажу, кореспонденції, коментарю, фейлетону;
- уміння визначати специфіку газети, журналу, радіо, телебачення.
Вимоги до професійного відбору
Вступники за напрямом підготовки 6.030301 «Журналістика» повинні:
- виявити здатність мислити творчо, викладати свої думки яскравою, образною мовою, використовувати її багатство, художні засоби в зображенні дійсності, орієнтуватися на практичний досвід роботи журналістів періодичних видань, радіо, телебачення, критично оцінювати творче надбання засобів масової інформації, відбирати з цього надбання те, що має перспективи розвитку та вдосконалення;
- вміти спостерігати й аналізувати факти, події і явища сучасного життя, визначати найсуттєвіше, ставити факти в причинно-наслідковий зв’язок, порівнювати їх, зосереджувати увагу на основному, що може стати підґрунтям для визначення актуальної проблеми;
- у написанні конкурсної роботи проявити творчий підхід до висвітлення теми, вміння знаходити найраціональніші шляхи щодо її розробки, знаходити неординарну структуру викладу матеріалу;
- робити ґрунтовні висновки, визначати найдоцільніші шляхи втілення їх у повсякденне життя, прогнозувати наслідки реалізації таких висновків;
- спілкуватися з людьми, налагоджувати творчі й особистісні контакти, цілеспрямовано вести розмову зі співрозмовником, виявляти тактовність, зацікавленість до того, про що йдеться під час спілкування, відрізняти головне від другорядного, заохочувати до співпраці.
Орієнтовна тематика творчих робіт
- Високе покликання журналіста.
- Мова – скарбниця народної душі.
- Я до тебе, краю, серцем прихилюсь…
- Усі ми родом з дитинства.
- Творча особистість: якою я її уявляю?
- Якби я був режисером, про що б я зняв фільм?
- Розум без книги, це –птах без крил.
- Якщо раз чи два на тиждень завітаю у село…
- Платон – мій друг, та істина дорожча.
- Якщо я стану студентом…
Тематика творчих робіт відпрацьовується напередодні творчого випробування. Відповідальність за конфіденційність тем несе голова комісії творчого конкурсу.
Абітурієнт пише письмову роботу на обрану тему.
Вимоги до письмової роботи: образне мислення, системний виклад матеріалу, використання художньо-виразних засобів, стислість викладу.
Обсяг письмової роботи – 1,5 – 2 сторінки.
Розподіл балів за творчу роботу.
|
Складові оцінки |
Умови оцінки |
Оцінка в балах |
|
Літературно-художній рівень тексту |
Оцінюється мовне багатство, використання художньо-виразних засобів, системність, образність викладу думки, використання оригінальних порівнянь, неологізмів. |
45 |
|
Здатність до аналітичної роботи |
Оцінюється уміння збирати, відбирати, систематизувати, порівнювати факти, виявляти їх причинно-наслідковий зв'язок. |
40 |
|
Методичні прийоми репортерської діяльності |
Оцінюється уміння спостерігати, спілкуватися, працювати з документальними джерелами інформації. |
35 |
|
Наявність особистісного в творчості автора |
Оцінюється оригінальність в розробці теми, композиції тексту, висновків, прогнозів. |
40 |
|
Здатність до режисерської, операторської роботи. |
Оцінюється знання специфіки роботи телерадіожурналістики. Особистісне бачення перспектив розвитку радіо, телебачення |
40 |
Орієнтовні питання для співбесіди
- Чому Ви вирішили присвятити себе журналістиці?
- Які передачі – телевізійні, радіо – Вам подобаються, які видаються Вам невідповідними часу?
- Яку газету читаєте регулярно і чому? Яким публікаціям – інформаційним, аналітичним, художньо-публіцистичним – Ви надаєте перевагу?
- Матеріали якого журналу привертають Вашу увагу?
- Що Ви можете сказати про свободу преси в Україні?
- Чи доводилося Вам знайомитися з літературою з теорії і практики журналістики?
- Кого із провідних українських журналістів Ви знаєте?
- Чи друкувались у пресі, брали участь у роботі радіо, телебачення?
- Чи володієте Ви фотоапаратом? Які знімки – репортажні чи постановочні - Вам більше вдаються? Як Ви розумієте поняття “фотожурналістика”?
- Чим характеризується журналістський твір?
- Що Ви знаєте про закони України, які стосуються засобів масової інформації? Назвіть деякі з них.
- Які події суспільного життя останнього часу привернули Вашу увагу?
- Які мистецькі заходи (вистави, виставки, концерти, кіносеанси тощо) Ви відвідали останнім часом?
- Яка публікація, радіо чи телепрограма вразила Вас? Чим саме і чому?
- Які, на Вашу думку, події визначатимуть суспільно-громадське (культурологічне, мистецьке) життя України (сфери діяльності) у найближчій перспективі?
- Чи є знані Вами люди, яким, на Ваш погляд, варто було б наслідувати?
- Які явища чи тенденції у нашому житті заслуговують, з Вашої точки зору, осуду? У чому причини їх виникнення?